08.10.2025 | People
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року приблизно 2000 внутрішньо переміщених осіб знайшли прихисток у Звягелі на Житомирщині. Серед них — Катерина, Олена, Алла та Олена, які разом із ще 43 родинами отримали нові квартири в енергоефективному відремонтованому житлі для ВПО завдяки програмі, яка фінансується Європейським Союзом та реалізується під управлінням НЕФКО.
Читати історію українською мовою
«Пережити збройну агресію й моральний тиск було важко, — ділиться Катерина. — До Звягеля нас запросили переїхати родичі мого чоловіка, які тут проживають. Вони підтримали нас морально, допомогли знайти роботу й перше житло». Раніше Катерина працювала кредитною фахівчинею у банку, а зараз влаштувалася контролеркою якості на місцевій швейній фабриці й почала життя з нового аркуша.
За оцінками українського уряду, з лютого 2022 року через повномасштабну агресію Росії вимушеними переселенцями в межах України стали понад вісім мільйонів людей. Серед них близько 2000 ВПО оселилися у Звягелі, місті з населенням близько 55 тисяч осіб. Одна з них — 39-річна Катерина, чия сім’я пережила півтора місяця окупації в рідних Олешках на Херсонщині, перш ніж виїхати у квітні 2022 року.
У лютому 2025 року Катерина разом із 46 іншими родинами переїхала до модернізованого житла для ВПО у Звягелі. У рамках програми «Підтримка ЄС для задоволення нагальних житлових потреб внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні», яка фінансується Європейським Союзом та реалізується під управлінням НЕФКО, будівлю колишньої станції переливання крові перетворили на енергоефективний житловий будинок для постраждалих від війни українців.
Завдяки гранту розміром близько 2,67 млн євро було проведено комплексну модернізацію будівлі та її інженерних систем і створено 47 готових до проживання квартир, обладнаних необхідними меблями та побутовою технікою. Будинок оснастили сонячними панелями та акумуляторною батареєю, що підвищило його енергетичну стійкість. Доступність будівлі забезпечує підйомник для людей, що пересуваються на колісних кріслах, а безпеку під час повітряних тривог — облаштоване укриття.
Катерина в захваті від нової оселі: «Умови проживання в новому житлі набагато кращі, ніж у попередній орендованій квартирі. Сучасні зручності не можуть не радувати».
Історії стійкості
48-річна Олена, яка, як і Катерина, оселилася в новому будинку, двічі втратила дім через війну. «Ще у 2014 році моя родина покинула оселю і переїхала з Макіївки до Маріуполя через бойові дії, — розповідає вона. — Там ми з чоловіком знайшли роботу, винайняли квартиру, віддали доньку до школи й облаштували побут. Але після повномасштабного вторгнення ми були змушені залишити й Маріуполь. У Звягелі живе наш син, тому ми приїхали в це місто».
«Наша родина пережила неймовірні жахіття, але ми вистояли. Випробування зробили нас більш загартованими: ми можемо пристосуватися до будь-яких обставин», — каже Олена. Зараз вона працює у відділі кадрів Звягельського палацу культури й цінує теплу атмосферу та доброзичливий колектив. Її донька теж знайшла втіху, займаючись танцями та театром і беручи участь у культурному житті міста. Попри всі труднощі, Олена зберігає оптимізм: «Ми впевнені, що після закінчення війни Україна швидко відновиться, і українці житимуть у мирній та розвиненій країні».
«Наша родина пережила неймовірні жахіття, але ми вистояли. Випробування зробили нас більш загартованими: ми можемо пристосуватися до будь-яких обставин», — каже Олена
Для 54-річної Алли, начальниці фінансового відділу у місцевій адміністрації Чулаківської ОТГ на Херсонщині, залишатися в окупації було неприйнятно. «Раніше я була депутаткою сільської ради, і мої переконання не дозволили мені жити за законами країни-окупанта. Тому ми з чоловіком виїхали на підконтрольну територію», — пояснює вона.
У новому домі Алла продовжує активну громадську діяльність — очолює раду з питань ВПО у Звягелі й докладається до відбудови України. «Ми втратили дах над головою і тому безмежно вдячні, що Звягельська громада подарувала нам можливість проживати в комфортних умовах. Ми віддячимо за цю доброту працею заради перемоги та відбудови України, адже ми сильні й мужні та знайшли в собі сили жити далі з нашим болем, — стверджує вона. — Колись над лівобережжям Дніпра знову замайорить жовто-блакитний прапор, і наша рідна Херсонщина стане такою ж квітучою, як три роки тому».
«Раніше я була депутаткою сільської ради, і мої переконання не дозволили мені жити за законами країни-окупанта. Тому ми з чоловіком виїхали на підконтрольну територію», — пояснює вона
Ще одна мешканка нового житла, 35-річна бухгалтерка Олена, переїхала до Звягеля, рятуючись від війни з надією на повернення додому, але з часом зрозуміла, що повертатися вже немає куди. Завдяки підтримці сестри вона з родиною почала нове життя у Звягелі.
Для Олени нова квартира — важливий крок до облаштування комфортного життя: «У квартирі є все необхідне, і я дуже задоволена. Хочу висловити вдячність усім, хто доклався до цього важливого соціального проєкту».
Зміцнення громади
Житловий проєкт у Звягелі був спрямований не лише на забезпечення ВПО житлом, а й можливість продовжити життя з нової сторінки у комфортних умовах та сприяти їх соціальній інтеграції. У дворі облаштували зони відпочинку та дитячі майданчики, а в самому будинку — навчальну кімнату, де представники Звягельського медичного фахового коледжу Житомирської обласної ради проводять заняття з першої допомоги для ВПО та всієї громади.
«Наші тренінги включають серцево-легеневу реанімацію, зупинку кровотеч, накладання турнікетів і загальні навички першої допомоги, якими повинен володіти кожен українець, — пояснює директорка коледжу Олена Солодовник. — Це практичні заняття, а не просто демонстрація техніки інструктором: 60% часу присвячено відпрацюванню навичок».
До реконструкції будівлі навчання проводили у тимчасових приміщеннях. «Ще до 2022 року ми проводили такі тренінги по школах, здебільшого для зацікавлених груп — наприклад, правоохоронців чи водіїв. Після початку російського вторгнення ми відкрили навчання для всіх охочих. Лише за перший рік війни ми, напевно, навчили близько 3 000 осіб», — додає Солодовник.
Тепер, завдяки постійному приміщенню, програму планують розширити й надати ще більшій кількості мешканців громади життєво необхідні знання.
Керівництво Звягеля наголошує, що працевлаштування є ключем до успішної соціальної інтеграції.
«Люди — наш найбільший ресурс. Ми зробили важливі кроки, щоб ВПО, які переїжджають сюди, були інтегровані в громаду завдяки насиченому життю та працевлаштуванню, — розповідає міський голова Звягеля Микола Боровець. — Ми навіть внесли пропозиції до положень Кабміну, щоб першочергово надавати житло тим, хто знайшов роботу у Звягелі».
Цю думку підтримує і заступник міністра розвитку громад та територій України Олексій Рябикін: «Внутрішньо переміщені особи — це величезний потенціал. Це, як правило, кваліфіковані фахівці та працьовиті люди. Думаю, що будь-яка громада зацікавлена у трудових ресурсах та покращенні демографічної ситуації».
Енергоефективність як щит у часи війни
Окрім надання прихистку, житловий проєкт у Звягелі допоміг відновити закинуту муніципальну будівлю та значно підвищити її енергоефективність. Очікується, що завдяки модернізаційним заходам щорічне споживання тепла зменшиться на 24%, електроенергії — на 43%, а води — на 58%, що дозволить міській адміністрації Звягеля економити понад 77 500 євро щорічно.
В умовах, коли Україна зазнає постійних атак на енергетичну інфраструктуру, перехід до енергоефективних і «зелених» технологій стає пріоритетом не лише для Звягеля, а й для всієї країни.
«Ворог намагається знищити наше енерго- та теплопостачання. Тому перехід на зелену енергетику та енергозбережувальні технології зміцнює нашу стійкість, адже енергоресурси України обмежені, — пояснює заступник міністра Олексій Рябикін. — Ворог знищив понад 40% газовидобутку в Україні, тож такі проєкти реконструкції докладаються до стабільності громад, забезпечуючи більш екологічне майбутнє і покращуючи якість життя людей».
«Співпраця з Європейським Союзом і НЕФКО була для нас безцінною. Фахівці НЕФКО надали нам необхідну підтримку — оцінили ситуацію та створили можливість реконструювати цю будівлю. Хочу підкреслити, що я дуже вдячний нашим партнерам», — зазначає міський голова Микола Боровець.
«ЄС продовжує підтримувати українські громади, забезпечуючи переселенців комфортними та екологічними помешканнями. У межах цієї програми ЄС допомагає українським громадам не просто задовольнити нагальні житлові потреби, а створити енергоефективне житло, що підвищує довгострокову стійкість. Ці зусилля спрямовані на забезпечення переселенців безпечним та комфортним житлом, водночас забезпечуючи екологічне майбутнє України», — наголошує Жослен Корне, керівник відділу з питань реконструкції, енергетики, інфраструктури та навколишнього середовища Представництва ЄС в Україні.
«Цей проєкт демонструє, як сталий модернізаційний підхід може підтримати громади, що постраждали від війни та вимушеного переселення. Завдяки наданню безпечного, енергоефективного житла та підтримці інтеграції внутрішньо переміщених осіб у місцевий ринок робочої праці, Звягель задає приклад для всієї України. Завдяки фінансуванню ЄС та нашій підтримці, постраждалі від війни українці відновлюють стабільність, гідність і надію на світле майбутнє», — додає Ірина Федоренко, програмний менеджер НЕФКО.
Детальніше про проєкт:
Родини переселенців отримали житло в Звягелі | Nefco
Контакти для отримання додаткової інформації:
Ірина Федоренко, програмний менеджер НЕФКО
iryna.fedorenko@nefco.int, +380 96 270 9622, +358 50 400 53 82
Тетяна Веха, адміністраторка проєктів, НЕФКО
T.Vekha@nefco.org.ua, +380 67 519 8034
Photo: Olga and her daughter